Іноземний постачальник може місяцями вести переговори з українським партнером, погоджувати новий графік платежів і чекати на обіцяне фінансування. А потім дізнатися, що в Україні вже відкрито провадження у справі про банкрутство боржника і строк для своєчасного заявлення вимог майже закінчився.
Для кредитора-нерезидента найбільшу небезпеку становить не відсутність права на участь у процедурі. Українське законодавство загалом надає іноземним компаніям такі самі процесуальні можливості, як і українським кредиторам. Проблема полягає в іншому: відстань, мовний бар’єр, легалізація документів та необхідність швидко перебудувати звичну логіку стягнення заборгованості забирають час, якого у процедурі банкрутства майже немає.
Після відкриття справи двосторонній конфлікт між кредитором і боржником стає частиною колективної процедури. Тепер значення має не лише те, чи існує борг, а й те, коли заявлена вимога, як вона підтверджена та яке місце кредитор займе серед інших претендентів на активи підприємства.
1. Не чекайте окремого повідомлення від боржника
Перший крок — перевірити, чи відкрито провадження у справі про банкрутство української компанії.
Відлік строку для подання конкурсних вимог починається не з дня, коли іноземний кредитор отримав лист від боржника, дізнався про справу від банку або побачив інформацію в медіа. Визначальним є день офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження.
Відповідно до статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори повинні подати заяви з вимогами до боржника протягом 30 днів із дня такого оприлюднення.
Тому моніторинг контрагента має тривати не лише під час укладення договору. Якщо український партнер систематично переносить платежі, просить не звертатися до суду або повідомляє про переговори з іншими кредиторами, його найменування та ідентифікаційний код варто регулярно перевіряти в офіційних джерелах.
2. Визначте, до якої категорії належить вимога
До підготовки заяви потрібно з’ясувати, коли саме виникло зобов’язання боржника.
Вимоги, що виникли до відкриття провадження, за загальним правилом є конкурсними. Вимоги за зобов’язаннями, які виникли після відкриття справи, належать до поточних і заявляються за іншою процедурною логікою.
Дата платежу не завжди є єдиним орієнтиром. Значення можуть мати момент поставки товару, виконання робіт, виникнення обов’язку повернути аванс, нарахування процентів або реалізації гарантії.
Окремо потрібно встановити, чи забезпечені вимоги заставою або іпотекою майна боржника. Для забезпеченого кредитора діють особливі правила: його статус і обсяг прав залежать від предмета забезпечення, його вартості та належного оформлення відповідних прав в Україні.
Помилка на цьому етапі може призвести до неправильно визначеного розміру вимог, їх черговості або порядку розгляду.
3. Перерахуйте валютний борг у гривню
Іноземний кредитор зазвичай обліковує заборгованість у валюті договору — євро, доларах США, фунтах стерлінгів або іншій валюті. Однак до українського господарського суду грошові вимоги заявляються в гривнях.
Якщо зобов’язання визначене в іноземній валюті, його склад і розмір переводяться в національну валюту за офіційним курсом НБУ на дату подання заяви кредитора.
Отже, остаточний розрахунок не варто готувати за декілька тижнів до звернення. Суму потрібно актуалізувати безпосередньо на дату подання документів.
У заяві слід окремо показати основний борг, проценти, штраф і пеню. Якщо договір передбачає різні види платежів або декілька поставок, бажано додати зрозумілий розрахунок із посиланням на кожен первинний документ.
Суд повинен бачити не лише підсумкову цифру, а й логіку її формування.
4. Зберіть повний ланцюг доказів
Підписаний контракт підтверджує виникнення договірних відносин, але сам по собі не завжди доводить наявність конкретного боргу.
Іноземному постачальнику можуть знадобитися замовлення, специфікації, інвойси, транспортні та митні документи, акти приймання, банківські виписки, ділове листування та підтвердження отримання товару українською компанією. Для підрядних і сервісних договорів особливе значення матимуть акти, звіти, результати робіт та документи про їх передання замовнику.
Якщо право вимоги було придбане за договором відступлення, суд перевірятиме весь ланцюг переходу права, а не лише останній договір. Так само необхідно підтвердити виконання умов, від яких залежав перехід вимоги, та повідомлення боржника, якщо воно передбачене законом або договором.
Наявність судового чи арбітражного рішення посилює позицію кредитора, але не скасовує потреби в процесуальній підготовці. Якщо рішення ухвалене іноземним судом або міжнародним арбітражем, слід окремо визначити порядок його визнання в Україні та роль такого рішення у справі про банкрутство.
5. Підготуйте іноземні документи до використання в українському суді
Іноземна компанія має підтвердити свою правосуб’єктність. Зазвичай для цього подається актуальний витяг із торгового або корпоративного реєстру держави реєстрації.
Якщо заяву підписує представник, необхідно належним чином оформити його повноваження. Іноземні офіційні документи та нотаріальні довіреності можуть потребувати апостиля або консульської легалізації, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Це не означає, що апостиль автоматично потрібний на кожному інвойсі чи комерційному договорі. Однак документи, видані державними органами або нотаріусами за кордоном, необхідно перевірити окремо.
Документи іноземною мовою подаються з перекладом українською. Якість перекладу має практичне значення: різне тлумачення понять guarantee, indemnity, loan, penalty або retention може змінити правову кваліфікацію вимоги.
Апостилювання, міжнародна доставка та переклад нерідко займають більшу частину 30-денного строку. Тому корпоративні документи та довіреність доцільно готувати одразу після появи інформації про справу.
6. Перевірте комплектність заяви до її подання
Заява іноземного кредитора має містити інформацію про суд, боржника і кредитора, розмір вимог, обставини їх виникнення, відомості про забезпечення та перелік доданих документів.
До неї обов’язково додаються докази сплати судового збору, документи на підтвердження боргу та докази надсилання копій заяви боржнику і розпоряднику майна.
Саме технічні недоліки часто створюють додатковий ризик: заява підготовлена, але судовий збір сплачений із неправильним призначенням, копії відправлені не за тією адресою або до матеріалів не додано підтвердження повноважень особи, яка підписала документи.
Не варто відкладати подання на останній день. Якщо суд виявить недоліки, часу для їх виправлення може виявитися недостатньо, а наслідки пропуску строку впливатимуть не лише на швидкість розгляду вимог.
7. Не залишайте поза увагою забезпечення
Якщо борг забезпечений заставою чи іпотекою майна українського боржника, кредитору потрібно перевірити чинність забезпечувального договору, державну реєстрацію обтяження та фактичну наявність активу.
Забезпечений кредитор повинен заявляти конкурсні вимоги в частині, яка не покривається вартістю заставного майна, або якщо він повністю чи частково відмовляється від забезпечення.
Іноді іноземний кредитор виходить із того, що наявність застави автоматично гарантує повернення коштів. Проте актив може бути пошкоджений, втрачений, обтяжений іншими правами або мати значно нижчу вартість, ніж очікувалося під час укладення договору.
Якщо предмет забезпечення розташований в Україні, оцінювати статус кредитора потрібно з урахуванням українського законодавства та даних українських реєстрів, навіть якщо основний кредитний договір підпорядкований іноземному праву.
8. Після визнання вимог продовжуйте брати участь у процедурі
Включення вимог до реєстру не означає, що кредитор може просто чекати на виплату.
Розпорядник майна може визнати вимогу лише частково або заперечити її. Інші кредитори також мають право подавати заперечення. Тому необхідно стежити за повідомленнями арбітражного керуючого, брати участь у судових засіданнях і перевіряти зміст ухвали, якою вимоги внесено до реєстру.
Після цього кредитор отримує можливість аналізувати вимоги інших учасників, брати участь у зборах кредиторів, впливати на формування комітету та оцінювати запропонований план санації або перехід до ліквідації.
Для великого кредитора вирішальний голос може мати не меншу цінність, ніж формальне включення боргу до реєстру. Саме кредитори визначають позицію щодо подальшої долі підприємства, кандидатури арбітражного керуючого та ключових рішень стосовно активів.
Пасивна участь створює ризик, що процедуру фактично контролюватимуть інші кредитори, інтереси яких не збігаються з інтересами нерезидента.
9. Якщо строк пропущено — все одно заявіть вимоги
Пропуск 30-денного строку за чинним Кодексом не означає автоматичного припинення вимоги. Кредитор усе ще може звернутися до суду, а його вимоги після визнання залишатимуться конкурсними та задовольнятимуться у встановленій черговості.
Однак такий кредитор не матиме права вирішального голосу на зборах і в комітеті кредиторів. Усі процесуальні дії, вчинені до його вступу у справу, будуть для нього обов’язковими. Якщо до моменту подання заяви розрахунки з іншими кредиторами вже відбулися, виплачені їм кошти не повертатимуться.
Отже, прострочення не завжди позбавляє права на гроші, але може позбавити реального впливу на процедуру та можливості своєчасно захистити активи, з яких має погашатися борг.
Головний ризик — втратити не вимогу, а контроль
Банкрутство українського боржника не закриває іноземному кредитору доступ до захисту. Однак воно змінює правила: замість звичайного двостороннього стягнення починається колективна процедура, в якій строки, форма документів і процесуальна активність безпосередньо впливають на результат.
Сильна позиція кредитора формується ще до подання заяви. Для цього необхідно своєчасно виявити справу, правильно кваліфікувати вимогу, підготувати іноземні документи, підтвердити весь ланцюг виникнення боргу та визначити стратегію участі у зборах кредиторів.
Чим раніше іноземна компанія перебудує свою роботу з боргом під правила української процедури, тим більше шансів вона матиме не лише потрапити до реєстру, а й реально впливати на збереження та розподіл активів боржника.
Матеріал підготовлено з урахуванням законодавства, чинного станом на 21 вересня 2026 року, має загальний інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.
