Останні два тижні знову показали, наскільки швидко звичайний робочий день у Києві може перетворитися на кризову ситуацію. Масована атака 20 серпня, удари в ніч на 22 і 25 серпня, нові пошкодження 27 серпня — на тлі майже безперервної повітряної загрози бізнес столиці вимушений одночасно дбати про безпеку людей, збереження активів та продовження роботи.
Після обстрілу керівництво компанії опиняється перед десятками невідкладних питань. Чи можна заходити до пошкодженої будівлі? Хто має зафіксувати руйнування? Що робити з товаром, обладнанням і документами? Як пояснити затримку клієнтам? Чи можна не сплачувати оренду? Як оформити відсутність працівників і чи звільняє війна від виконання договорів?
У такій ситуації найбільшу небезпеку становить не лише саме пошкодження. Частину втрат бізнес створює вже після події — коли прибирає приміщення до проведення обстеження, списує майно без доказів, припиняє платежі без повідомлення контрагентів або зупиняє компанію там, де роботу ще можна було зберегти.
Спочатку — люди, потім майно
Одразу після атаки першим рішенням має бути не оцінка збитків, а обмеження доступу до небезпечної території.
Навіть якщо приміщення зовні виглядає придатним для використання, всередині можуть залишатися пошкоджені перекриття, електричні мережі, газове обладнання, уламки та нерозірвані боєприпаси. Самостійний огляд складу або офісу заради порятунку техніки чи документів може створити значно тяжчі наслідки.
Компанії необхідно встановити місцезнаходження працівників, організувати допомогу постраждалим і призначити одну особу для координації з ДСНС, поліцією, місцевою владою та власником будівлі. Працівники не повинні повертатися на об’єкт до дозволу відповідних служб або отримання висновку про можливість безпечного доступу.
Водночас керівництву варто одразу визначити тимчасову модель роботи. Частина команди може перейти на дистанційний режим, окремі функції — до резервної локації, а критичні операції — передаватися іншому підрозділу чи підряднику. Це дозволяє не чекати повного відновлення приміщення, щоб повернути компанії здатність ухвалювати рішення.
Фіксацію не можна відкладати до завершення рятувальних робіт
Пошкоджене приміщення швидко змінюється. Рятувальники демонтують аварійні конструкції, комунальні служби прибирають уламки, власник будівлі закриває вікна, а компанія переміщує вціліле майно. Через кілька днів відновити первинну картину події буде складно.
Тому фіксація має розпочинатися настільки рано, наскільки це дозволяють правила безпеки.
Бізнесу потрібні не лише фотографії загального вигляду приміщення. Варто зафіксувати кожну пошкоджену зону, обладнання, товарні залишки, транспорт, сервери, документи та інші активи. Фото й відео бажано зберігати в оригінальному форматі, щоб не втратити дату, час та інші технічні дані.
Необхідно отримати документи ДСНС і поліції, акт комісійного або технічного обстеження, а за наявності страхування — невідкладно повідомити страхову компанію та дотриматися її процедури огляду.
Паралельно формується доказ того, що майно належало компанії: договори купівлі, інвентарні картки, накладні, банківські виписки, митні декларації, фінансова звітність, технічні паспорти та договори оренди. Саме на цьому етапі нерідко з’ясовується, що дороге обладнання фактично використовувалося однією компанією групи, але придбавалося чи обліковувалося іншою.
Така невідповідність не обов’язково позбавляє бізнес права вимоги, але суттєво ускладнює доведення збитків.
Втрати бізнесу не обмежуються пошкодженими стінами
Наслідком атаки може бути знищення будівлі, однак реальна економічна шкода часто виникає через зупинення діяльності.
Компанія несе витрати на евакуацію майна, оренду нового приміщення, відновлення серверів, термінову закупівлю обладнання та перевезення товарів. Вона може втратити сировину через відключення електроенергії, сплатити штраф за простій транспорту або не виконати замовлення через відсутність доступу до складу.
Кожну таку втрату потрібно не просто підрахувати, а пов’язати з конкретною подією. Якщо компанія орендувала тимчасовий склад, слід зберегти договір, рахунки та пояснення, чому переїзд був необхідним. Якщо виробництво зупинилося, важливо зафіксувати його звичайні показники, невиконані замовлення та спроби мінімізувати простій.
З 2026 року юридичні особи можуть подавати до міжнародного Реєстру збитків заяви в категорії C3.1 щодо пошкодження, знищення або втрати активів. До вимоги можуть включатися також втрачений прибуток від відповідних активів, повна втрата бізнесу й інші прямі витрати. Однак довести розмір шкоди та її зв’язок із російською агресією повинен сам заявник. Реєстр збитків для України: категорія C3.1
Саме тому облік наслідків має вестися з першого дня, а не тоді, коли компанія вирішить подавати заяву.
Обстріл не припиняє договори автоматично
Після пошкодження складу або виробництва бізнес може об’єктивно втратити можливість своєчасно поставити товар чи надати послугу. Але сам факт війни або повітряної атаки не означає автоматичного припинення всіх зобов’язань.
Потрібно перевірити кожен критичний договір: його умови про форс-мажор, строки повідомлення, наслідки затримки, можливість часткового виконання, зміну ціни та дострокове розірвання.
Для звільнення від відповідальності недостатньо лише послатися на воєнний стан. Компанія має показати, як конкретна подія унеможливила виконання саме цього зобов’язання. Якщо продукцію можна було поставити з іншого складу або із затримкою, повна відмова від договору може бути визнана необґрунтованою.
Торгово-промислова палата та уповноважені регіональні палати засвідчують форс-мажорні обставини стосовно окремого договору або зобов’язання. Проте сертифікат не замінює повідомлення контрагента і не звільняє компанію від необхідності мінімізувати наслідки.
Найкраща позиція виникає тоді, коли бізнес не зникає після атаки, а оперативно повідомляє партнера, пояснює ситуацію, пропонує новий строк чи альтернативний спосіб виконання та документує переговори.
Оренда пошкодженого приміщення потребує окремого рішення
Якщо компанія орендує офіс, магазин або склад, після обстрілу необхідно встановити, чи можна надалі використовувати приміщення і хто відповідатиме за його відновлення.
Сам факт пошкодження не завжди припиняє договір оренди. Наслідки залежать від масштабу руйнувань, умов договору, розподілу ремонтних обов’язків і можливості фактичного користування майном.
Якщо доступ повністю відсутній або приміщення стало непридатним для використання не з вини орендаря, можуть виникати підстави для звільнення від плати за відповідний період, її зменшення чи припинення договору. Проте односторонньо припиняти платежі без правового обґрунтування ризиковано.
Орендарю варто письмово повідомити власника, зафіксувати стан приміщення, запросити спільний огляд та узгодити тимчасовий порядок відносин. Важливо також розділити пошкодження самої будівлі й майна орендаря: за їх відновлення можуть відповідати різні особи та різні страхові договори.
Втрата документів — окрема податкова подія
Під час обстрілу компанія може втратити первинні документи, бухгалтерські архіви, договори, кадрові матеріали або сервери, на яких зберігалися електронні дані.
Цю обставину не варто залишати лише у внутрішньому акті. Податкове законодавство встановлює спеціальну процедуру повідомлення контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів та їх подальше відновлення.
Компанії необхідно визначити, які саме документи втрачено, за який період, де вони зберігалися і якою подією були знищені. До повідомлення варто додати доступні підтвердження: документи ДСНС, поліції, власника приміщення та матеріали внутрішньої комісії.
Паралельно потрібно розпочати відновлення даних через банки, контрагентів, електронні системи, митні органи та резервні копії. Відсутність документів може вплинути не лише на майбутню перевірку, а й на підтвердження права власності на знищені активи та розміру збитків.
2 вересня 2026 року ДПС повідомила про підготовку окремого ризик-орієнтованого підходу до підприємств, які постраждали внаслідок російських атак. Зокрема, йдеться про відповідну позначку в системах податкової служби та врахування підтверджених пошкоджень під час оцінювання податкових ризиків. Водночас це повідомлення не слід сприймати як автоматичне звільнення від податків або процедурних обов’язків: конкретні умови необхідно перевіряти після їх нормативного оформлення. Повідомлення ДПС від 2 вересня 2026 року
Працівники не повинні залишитися в інформаційному вакуумі
Після атаки персонал очікує від керівництва не лише інструкцій, а й зрозумілості. Людям потрібно знати, чи безпечне робоче місце, як буде організована робота, кому повідомляти про відсутність і чи зберігається заробітна плата.
Рішення залежатиме від можливостей компанії. Це може бути дистанційна робота, переведення до іншого підрозділу, простій або інший передбачений законодавством режим. Кожен із них має різні правові та фінансові наслідки, тому усного повідомлення в корпоративному чаті недостатньо.
Кадрові рішення потрібно оформляти документально, не підміняючи ними реальний стан справ. Якщо працівники не можуть виконувати роботу через знищення офісу, це не варто оформлювати як відпустку за їхній рахунок лише для спрощення обліку.
Окремо слід визначити, хто підтримуватиме зв’язок із постраждалими працівниками та їхніми родинами. У кризовій ситуації якість цієї комунікації безпосередньо впливає на здатність компанії зберегти команду.
Відновлення починається до завершення оцінки збитків
Бізнесу не обов’язково чекати остаточного звіту оцінювача, завершення ремонту або майбутньої компенсації, щоб розпочати відновлення операцій.
У перші дні керівництво має визначити мінімальні функції, без яких компанія втрачатиме клієнтів і ліквідність. Для одних підприємств це доступ до банківських рахунків та бухгалтерії, для інших — логістика, сервери, склад або конкретна виробнича лінія.
Після цього формується тимчасова модель роботи, бюджет невідкладних витрат і порядок ухвалення рішень. Важливо розділити кошти на відновлення бізнесу й витрати, які надалі заявлятимуться як збитки, забезпечивши для них прозорий облік.
Сильна кризова стратегія не намагається одразу повернути компанію до стану, який існував до атаки. Її завдання — швидко відновити керованість, а вже потім ухвалити рішення: ремонтувати об’єкт, переїжджати, релокувати окремий напрям чи перебудовувати операційну модель.
Висновок
Після обстрілу компанія одночасно переживає фізичну, фінансову та управлінську кризу. І саме управлінська частина часто визначає остаточний масштаб втрат.
Бізнесу необхідно паралельно захищати людей, фіксувати пошкодження, зберігати документи, переглядати договори, підтримувати працівників і відновлювати критичні процеси. Якщо ці дії виконуються окремо та без єдиного центру координації, важливі рішення суперечитимуть одне одному.
Юридична робота в такій ситуації полягає не лише в підготовці майбутньої вимоги про компенсацію. Її головне завдання — допомогти компанії пройти перші дні після атаки так, щоб фізичне пошкодження активу не перетворилося на втрату всього бізнесу.
Матеріал підготовлено з інформаційною метою та не є індивідуальною юридичною, податковою або страховою консультацією. Алгоритм дій залежить від характеру пошкоджень, виду активів, договірних відносин і можливості продовження діяльності конкретної компанії.
