Фінансова неспроможність підприємства може бути зумовлена різними чинниками — від неефективного управління до суттєвих змін ринкової кон’юнктури чи зростання конкуренції. В окремих випадках суб’єкти господарювання навмисно ініціюють процедуру неплатоспроможності з метою реструктуризації або списання боргів. Незалежно від причин, порядок проходження процедури визначається нормами Кодекс України з процедур банкрутства і є уніфікованим.
Основні етапи процедури банкрутства
Провадження у справі про неплатоспроможність відкривається Господарським судом за заявою боржника або кредитора. Після відкриття справи суд вводить процедуру розпорядження майном боржника. Її мета — оцінка фінансового стану підприємства, виявлення активів, формування реєстру вимог кредиторів і проведення зборів кредиторів. На цьому етапі керівництво компанії обмежується у своїх повноваженнях, а контроль частково переходить до арбітражного керуючого.
У разі наявності перспектив відновлення платоспроможності застосовується процедура санації. Вона передбачає розробку плану фінансового оздоровлення та погодження графіка погашення заборгованості. Якщо такі заходи дають результат, підприємство продовжує діяльність без ліквідації.
Якщо ж існує необхідність змінити управління підприємством, суд може запровадити процедуру зовнішнього управління, у межах якої всі функції керівництва передаються призначеному керуючому.
Коли відновити платоспроможність неможливо, суд переходить до ліквідаційної процедури. У її межах відбувається продаж активів боржника та задоволення вимог кредиторів у визначеній законом черговості.
Важливо, що на будь-якому етапі сторони можуть укласти мирову угоду, яка базується на взаємних поступках. У разі її невиконання кредитори мають право звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості.
Для окремих категорій боржників (зокрема відсутніх або таких, що вже ліквідуються) передбачена спрощена процедура, яка передбачає негайний перехід до ліквідаційної стадії без проходження попередніх етапів.
Правові наслідки процедури
Запровадження процедури банкрутства має низку правових наслідків. Зокрема, підприємство обмежується у праві розпоряджатися активами, припиняється виконання окремих виконавчих документів, а також зупиняється нарахування штрафних санкцій.
Водночас процедура банкрутства не завжди завершується ліквідацією. За умови успішного відновлення платоспроможності підприємство може продовжити свою діяльність без застосування ліквідаційних заходів.
Наслідки визнання боржника банкрутом
У разі визнання підприємства банкрутом:
- воно підлягає ліквідації та виключенню з державного реєстру;
- задоволення вимог кредиторів здійснюється за рахунок реалізації майна;
- у разі недостатності активів частина боргів може бути списана;
- працівники звільняються з виплатою передбачених законодавством компенсацій;
- керівники або інші контролюючі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності, а в окремих випадках — до адміністративної чи кримінальної відповідальності;
- засновники та керівники не обмежуються у праві надалі здійснювати підприємницьку діяльність.
Практичні аспекти
На практиці рівень задоволення вимог кредиторів у процедурах банкрутства часто є невисоким, що обумовлює необхідність попередньої перевірки контрагентів. Зокрема, доцільно аналізувати відкриті судові реєстри та інформацію про фінансовий стан підприємства.
Для проведення комплексного аналізу ризиків і супроводу процедур неплатоспроможності рекомендується залучати фахових юристів, які спеціалізуються у відповідній сфері.
